Огляд горору Still Wakes the Deep

Вузькі коридори нафтодобувної вежі, ревуче Північне море за вікном, неперевершений шотландський акцент і невідоме лавкрафтівське страховисько, котре перетворює звичайних трудяг на чудовиськ з харизмою більшою ніж у бойзбендів сучасності.

Так ми б описали новий горор Still Wakes the Deep від The Chinese Room, реліз якого відбувся 18 червня 2024 року. Інтригуючий початок, чи не так?

Пропонуємо не тягти сірка за хвіст і перейти до огляду неймовірно атмосферної новинки.

Розробники

The Chinese Room завжди вміли захопити гравців з перших секунд. Вони почали з Dear Esther, яка перетворила прогулянку островом на захопливу історію, а Everybody’s Gone to the Rapture показала нам постапокаліптичний світ через призму людських переживань.

Однак Still Wakes the Deep — це абсолютно новий рівень. Гра надихалася класикою фільмів жахів, а саме культовим «Щось» (“The Thing”) Джона Карпентера. Це відчувається в загальній атмосфері проєкту, і в деталях, таких як прізвище головного героя — МакЛірі, що нагадує про МакРіді зі стрічки. Такий омаж підкреслює вплив цього фільму на творців гри.

Сюжет

Загадкова катастрофа на нафтовій платформі Beira D перетворює звичайний робочий день на справжній кошмар. Гравець бере на себе роль МакДірі...ой перепрошуємо, Каза МакЛірі, електрика з непростим минулим, який тепер змушений боротися за виживання. Платформа занурюється в хаос, коли екіпаж стикається з невідомою загрозою, що пробудилася на глибині. Порушені комунікації та зруйновані системи безпеки змушують вас шукати способи порятунку в умовах постійної небезпеки.

Динаміка оповіді Still Wakes the Deep тримає правильний темп, не даючи нудьгувати. Вже з самого початку ви поринаєте у відносини між персонажами, що робить історію більш природною та динамічною. Замість довгих «туторіалів» гравець одразу стає частиною колективу, де кожен має свої історії та проблеми.

Багато хто називає сюжет слабкою стороною гри, очікуючи від нього чогось більшого. На нашу думку, фабула гри ідеально лягає в основу атмосфери й колориту персонажів. Треба не забувати, що це історія про звичайного трудягу-електрика, який не є героєм бойовиків, він просто хоче вижити та повернутись додому до сім'ї. Отож з його перспективи сюжет розвивається правильно.

Атмосфера

Still Wakes the Deep миттєво занурює вас у світ темряви та невідомого. Нафтову платформу оточує відчуття ізоляції та постійної загрози. Темні коридори, приглушене світло та зловісні звуки створюють постійну напругу, тримаючи гравця в стані готовності. Лавкрафтівський стиль гри додає глибини, де страх перед невідомим стає головною темою.

Розробники використали ізоляцію та елементи лавкрафтівської естетики — загадковість і незрозумілість. Вплив фільму «Щось» Джона Карпентера відчувається від атмосфери до жахливих трансформацій персонажів, створюючи насичені емоції, які змушують серце битися швидше.

Ігролад

Бродити, бродити і ще раз бродити, ще трохи тікати, лагодити генератори та ховатись. Ось з чого складається ігролад Still Wakes the Deep. Ви досліджуєте темні коридори, шукаючи безпечні шляхи, лагодите зламані механізми та ховаєтесь від монстрів, які колись були вашими колегами.

Ви будете ховатися в шафах та вентиляційних шахтах, відволікати ворогів киданням предметів і шукати укриття в найнеочікуваніших місцях. Кожен звук може виявити ваше місцезнаходження, тому обережність — ваш найкращий друг. Одним словом, класичний ігролад горору-бродилки.

Актори озвучки

Найсильнішою стороною гри є актори дубляжу, які виконали свої ролі дивовижно. Алек Ньюман, зігравший роль Каза МакЛірі, зміг передати колорит персонажа максимально точно, роблячи його настільки живим, що ти ні секунди не сумніваєшся, що Каз — це звичайний трудяга-електрик. Його шотландський акцент та емоційні інтонації додають глибині та автентичності персонажу, змушуючи гравця співчувати та переживати разом із ним.

І так абсолютно з кожним персонажем — від колег до монстрів. Так-так, монстрів, вам не здалося. У цих падлюк реплік більше, ніж у деяких головних героїв в інших проєктах.

Вони стогнуть, плачуть і навіть намагаються говорити, додаючи ще більше жаху до гри. А також постійно називають вас сциклом і погрожують МакЛірі. Кожен голос, кожна інтонація роблять світ Still Wakes the Deep настільки реалістичним, що ви відчуваєте себе частиною цієї страшної історії.

Нафтова платформа

Нафтову платформу Beira D не назвеш звичайною робочою локацією — це справжній лабіринт жаху серед холодного Північного моря. Уявіть собі: вузькі коридори, що звиваються, як змії, металеві конструкції, які скриплять при кожному подиху вітру, і безмежний океан, що оточує вас з усіх боків. Від однієї думки про те, що знаходишся на ізольованій платформі серед буремних хвиль, стає ніяково.

Машинні відсіки гуркотять і скриплять, відкриті палуби з вітерцем, що може знести за борт, і затоплені ділянки, де кожен крок може бути останнім. Розробники блискуче передали відчуття клаустрофобії та безпорадності. Навіть звичайна прогулянка коридорами стає викликом, коли за кожним кутом може чекати небезпека. Beira D наповнена деталями, що створюють неповторну атмосферу: свист вітру крізь тріщини, капання води зі стелі, постійне відчуття, що за вами хтось стежить.

Вердикт

Still Wakes the Deep — це справжня знахідка для шанувальників горорів. Гра захоплює з перших секунд і тримає у постійній напрузі. Чудова акторська гра, особливо Алека Ньюмана в ролі Каза МакЛірі, робить персонажів живими та автентичними. Атмосфера, натхненна Лавкрафтом і фільмом «Щось», створює неповторне відчуття тривоги та ізоляції.

Геймплей тримає в постійному тонусі: бродити, лагодити, ховатися та виживати. Локація — справжній лабіринт жаху, де кожен звук може виявитися останнім.

Якщо ви шукаєте гру, що змусить вас затамувати подих і тримати в напрузі до кінця, Still Wakes the Deep — ваш вибір.