Рецензія на «Дедпул і Росомаха»

Третій фільм про Дедпула фанати чекали понад п'ять років. У 2019 корпорація Disney поглинула 20th Century Fox, а разом з нею і франшизу про балакучого найманця, тому всім було цікаво, як це позначиться на долі героя, який максимально не вписується у рамки «сімейного кіно».

23 липня в столичному кінотеатрі Планета Кіно відбувся урочистий допрем'єрний показ на який було запрошено і нас. А це означає, що ми вже готові поділитись своїми враженнями.

Історія франшизи

Історія Дедпула в кіно почалась ще у 2009 році, коли у стрічці «Люди-X: Росомаха» популярний антигерой вперше з'явився на великому екрані. Для Раяна Рейнольдса, який виконав ту епізодичну роль, це стало коханням з першого погляду.

Його мрія про сольний фільм стала реальністю у 2016 році, коли студія 20th Century Fox дала проєкту зелене світло. Касові збори перевершили бюджет у 10 разів, тому вихід сиквела був питанням часу. Перехід студії до Disney дещо уповільнив розробку третьої частини, але зараз вона нарешті виходить на великі екрани.

Сюжет

У сюжетному плані це класичний супергеройський блокбастер з блекджеком і мультивсесвітом. Реальності, в якій живе наш балакучий найманець, загрожує знищення, тому її терміново потрібно рятувати.

Яким би крутим не був Дедпул, зробити це самотужки просто нереально. Тому протагоніст відправляється у міжвимірну пригоду, аби знайти свого давнього товариша та одного з найсильніших мутантів — Росомаху. Тільки об'єднавши зусилля, вони мають хоч якісь шанси.

Режисер

Режисерами перших двох фільмів про Дедпула були Тім Міллер та Девід Літч відповідно. Знімати триквел довірили Шону Леві — американському режисеру, сценаристу, продюсеру та актору.

Як актор він знімався ще у легендарному серіалі «Район Беверлі Гіллз», а серед його режисерських робіт можна виділити «Рожеву пантеру» та комедійну трилогію «Ніч у музеї». До того ж Леві вже працював з Раяном Рейнольдсом — кілька років тому вони разом створили успішну фантастично-комедійну стрічку «Персонаж».

Акторський склад

Кажучи про акторський склад, у першу чергу потрібно відзначити двох друзів, на яких тримається вся стрічка — Раян Рейнольдс («Уявні друзі», «Персонаж», «Примарний патруль») та Г'ю Джекман («Син», «Найвеличніший шоумен», «Полонянки», «Ван Гельсінг»).

Серед персонажів другого плану варто згадати володарку «Золотого Глобусу» Емму Коррін («Корона»), красуню Морену Баккарін («Світлячок», «Готем») та ще багато зіркових камео, про які краще не розповідати, щоб не зіпсувати сюрприз.

Місце в кіновсесвіті

Франшиза «Люди Ікс», яка заклала фундамент супергеройського кіно ще на початку нульових, та кінематографічний всесвіт Marvel, який вивів його на пік популярності. «Дедпул і Росомаха» став першим фільмом, де ці два світи поєдналися. Ностальгічні спогади, камео давно забутих персонажів та відсилки до культових фільмів — злиття вийшло яскравим і навіть дещо сентиментальним.

Однак рука Disney все ж відчувається в сюжеті картини. З колоритного антигероя Дедпул перетворюється на більш звичного протагоніста, що рятує світи та промовляє монологи про дружбу.

Дорослий рейтинг

Разом із тим «Дедпул і Росомаха» став першим фільмом Marvel з «дорослим» рейтингом, що дозволило зберегти основні переваги франшизи. Двоє безсмертних героїв рясно лаються та проливають літрами кров, безжально шматуючи ворогів і навіть один одного.

Проте серцем картини є чорний гумор, відсилки та метаіронія. Балакучий найманець безперестанно жартує про злиття студій, політику Disney, концепцію мультивсесвіту, події попередніх фільмів, команду месників, особистості акторів та про героїв DC.

Вердикт

«Дедпул і Росомаха» навряд чи стане чарівною паличкою для стагнуючого кіновсесвіту Marvel, хоча злиття з мутантською франшизою і відкриває величезний простір для подальших експериментів. Його можна було б назвати стандартним супергеройським фільмом, якби не одне «але».

Цим «але» став саме гумор — стрічка просто до біса смішна. Нехай деякі жарти не дуже інтелектуальні, нехай інші зрозумілі лише фанатам коміксів — зал сміявся, майже не зупиняючись.

Картина стане справжнім подарунком для тих, хто йде в кіно, аби просто розважитись.