Рецензія на «Манкімен»

Серед інших продюсерів варто відзначити Джордана Піла, режисера популярних постгорорів «Пастка», «Ми» та «Ноу», а також Безіла Іваника, американця українського походження, що доклав руку до створення всіх частин культової франшизи «Джон Уік».

Режисер

Дев Патель — британський актор індійського походження, оскарівський номінант, а тепер ще й молодий режисер. Дев відомий глядачам завдяки ролям у картинах «Мільйонер з нетрів», «Робот Чаппі», «Лев», «Людина, яка пізнала нескінченність» та прекрасній «Легенді про Зеленого Лицаря» від студії А24.

Нова стрічка неабияк виділяється з цього переліку. В ній Патель не тільки виконав головну роль, а й виступив одночасно режисером, співавтором сценарію та продюсером.

Сюжет

Видовищний, винахідливий та напружений бойовик демонструє історію становлення загадкового месника, який носить маску мавпоподібного божества Ханумана. Минуле лишило йому незагоєні шрами, але майбутнє лише в його руках.

В Мумбаї, де на кожному кроці беззаконня та соціальна нерівність, Манкімен збирається оголосити війну підкупним полісменам та корумпованим політикам. Герой прагне не лише загальної справедливості, але й особистої вендети.

Образ героя

Персонаж Дева Пателя не надто схожий на стереотипних протагоністів подібних екшн-фільмів, він більш живий. Десь герой нервує і помиляється, десь панікує й отримує стусанів, а десь йому банально бракує досвіду та холоднокровності.

Йому далеко не одразу вдається перевтілитись у людину-мавпу, прийнявши свою тваринну натуру і подолавши внутрішні протиріччя. Ще одним важливим елементом розкриття героя є його детальна передісторія з особистою драмою та простою, але до болю реалістичною мотивацією стати на цей шлях.

Соціальний аспект

Стрічка висвітлює велику кількість соціальних проблем. Тут яскраво і наочно продемонстрована класова різниця індійського суспільства. Майже безправні нижні верстви протиставляються розкішній вседозволеності верхівки.

Продажні копи за гроші виконують будь-які накази, щоб просунутися в ієрархії. Корумповані політики готові залишити без житла сотні й тисячі простих людей заради більшого прибутку. А лицемірні релігійні лідери маніпулюють народними масами лише задля власної вигоди.

Стиль та екшн

Проте, давайте все ж поговоримо про головне — вишуканий візуальний стиль та захопливий екшн. Наявність у Пателя чорного поясу по теквондо слушно стала йому в пригоді, хоча і не зберегла актора від кількох травм під час зйомок.

Динамічний монтаж деяких сцен нагадує елементи кінематографа Гая Річі, а естетика бойової хореографії та класичних костюмів, разом з неоновим освітленням — «Джона Уіка». У фільмі багато винахідливих операторських прийомів, кривавих сутичок, оригінальних епізодів та візуального символізму.

Індійський колорит

Одним з елементів, що роблять картину дійсно унікальною є саме індійський колорит. Автентична музика доповнює та урізноманітнює бойові епізоди, так само як і народні костюми. Ми бачимо традиційну їжу та жвавий дорожній рух, закриті секти, соціальні касти та інші прояви місцевої культури.

Також ми багато дізнаємось про індійську міфологію, релігію та фольклор. Наприклад, міфічний образ білої мавпи Ханумана, яка з'являлася ще в «Рамаяні», делікатно пронизує всю розповідь, чомусь ототожнюючись з головним героєм.

Вердикт

Режисерський дебют Дева Пателя цілком можна назвати вдалим. Він не лише майстерно втілив на екрані одночасно трагічний та героїчний образ, а й зрештою зняв доволі самобутній та динамічний бойовик.

«Манкімен» дає глядачам і хліба і видовищ. Стрічка порушує важливі соціальні теми та знайомить з національним колоритом, водночас пропонуючи жвавий екшн та неймовірно стильний візуал. Цей фільм може сподобатись не лише поціновувачам подібного жанру, й фанатам «Джона Уіка», а й майже будь-якому глядачу.