Рецензія на серіал «Ласун»

Поки науковці не можуть нічого сказати напевно, кіноіндустрія продовжує знімати фільми та серіали на дану тематику, роблячи власні припущення. «Ласун» не став винятком і, хто знає, можливо, показане у шоу колись виявиться реальністю?

Сьогодні ми звично розповімо про ключові моменти, основний мотив та проблематику третього й заключного сезону шоу.

Сюжет

Події серіалу розгортаються у світі, де після жахливої епідемії почали народжуватися немовлята, які стали напівлюдьми та напівтваринами. Людство не могло збагнути, що становить найбільшу загрозу: невиліковний вірус чи «гібридні» діти?

Врятувавшись від смерті хлопчик-олень, на ім’я Гас разом зі своїми друзями вирушає на пошуки жінки, яка колись його створила. На своєму шляху вони зіткнуться з небезпекою та зрадою, яка може становити основну загрозу їхній місії.

Режисери

Зйомками керували три режисери: Джим Мікл, Робін Грейс і Тао Фрейзер. Однак, детальніше зупинимось на перших двох.

Джим Мікл — американський режисер та сценарист, відомий своєю роботою над фільмами «Ми те, що ми є» і «Вулиця Малбері».

Робін Грейс — новозеландська режисерка та сценаристка. Вона працювала над стрічками: «Апельсини і лимони», “A Woman's Right to Shoes”, «Дев’ятий округ» та «Стволи Акімбо». За деякі з них Робін була номінована на нагороди на різних кінофестивалях.

Акторський склад

Крістіан Конвері, не дивлячись на свій досить юний вік, вже встиг зібрати чималу фільмографію. До його найбільш відомих робіт входять стрічки: «Гарний хлопчик» та «Ведмідь під кайфом» і телесеріали «Люцифер» та «One Piece», який є однойменною адаптацією японської манґи.

І куди ж без відданого друга Гаса, Томмі Джепперда, якого зіграв британський актор Нонсо Анозі. Його доробок вражає різноманітністю ролей, однак найімовірніше ви могли його бачити у шоу «Гра престолів», «Тед Лассо» та «Вигнанці».

Здичавіле суспільство

Неміч — хвороба, яка вбила мільярди людей. Від неї немає, ані ліків, ані вакцини. Вона нагадує коронавірус, який ми застали у 2020 році. І хоча ця недуга вигадана, її наслідки були фатальними не тільки для мертвих, а й для живих.

З появою невиліковної хвороби люди ніби оскаженіли: почались численні вбивства, боротьба за їжу і загострення жорстокості й жадібності. Ними керувала жага до життя, яким би воно не було.

Здавалося б, тут немає чому дивуватись. Ці явища були присутні завжди, однак під час епідемії вони набули масовості. У порівнянні з цією хворобою, «ковід» здається вже не таким і страшним. Хоча він теж забрав мільйони життів, суспільство намагалось продовжувати жити та зберігати спокій.

Наукові експерименти

Один з героїв серіалу у третьому сезоні говорить, що «людство — це хвороба, а хвороба — це ліки». Він стверджує, що в усіх проблемах та недугах винні люди. Загалом, так і є. Бажання вчених відкрити всі таємниці нашої планети не завжди має позитивні наслідки.

Неміч з’явилась у результаті наукових досліджень. Зрозуміло, що це не було їхньою метою — ними просто керувала цікавість.

Бажання дізнаватись щось нове завжди цінувалось у суспільстві, однак у всьому потрібно знати міру. Навіть хороші наміри можуть призвести до негативних наслідків.

Дорослі діти

Життя у світі, в якому панує невиліковна хвороба, складне. Однак мало хто говорить про те, наскільки воно може бути несправедливим та жорстоким для дітей, чиїх батьків забрала неміч.

У шоу неодноразово говориться, що діти подорослішали надто швидко. Вони не мали змоги ходити у кіно, на вечірки та просто розважатися, як їхні батьки колись.

Натомість вони мусять виживати, шукати безпеку та прихисток деінде. А як складеться їхня доля — це справа везіння. Пощастить — вони знайдуть однодумців та друзів, які будуть їм вірні, а як ні — їх спіткає теж саме, що і 98% населення.

Вердикт

«Ласун» — це не тільки історія про гібридного хлопчика та страждання людства. Це чергове нагадування від творців, режисерів та сценаристів, що будь-яка наукова діяльність має наслідки й завжди мають бути якісь межі. Це вже не перший телевізійний продукт, який підіймає таке важливе для нас питання.

Як щодо серії фільмів «Світ Юрського періоду», наприклад? Парк із живими динозаврами здавався хорошою (бізнес-ідеєю) та можливістю дізнатись більше про них, однак, на жаль, ніхто не подумав про наслідки.

Тепер, коли історія довжиною у три сезони закінчилась, ми можемо лише здогадуватись, які створіння будуть існувати на Землі після нас. Проте, як швидко цей момент настане, залежить лише від рівня нашої цікавості.