Рецензія на серіал «Ріплі»

Цікаво, що це вже третя спроба розповісти історію молодого американця в Італії. У 1955 році вийшла книга «Талановитий містер Ріплі», яка й до нині не втрачає своєї популярності. А вже наприкінці 20 століття — вийшла однойменна стрічка від британського режисера Ентоні Мінгелла.

Сюжет

Том Ріплі завжди мав славу серед простих дрібних шахраїв, яких зазвичай ні в що не ставлять, коли мова заходить про кримінальний світ. Проте, одного разу йому випадає нагода познайомитися з одним із найбагатших людей у США.

Головного героя наймає бізнесмен, аби той переконав його сина, повернутися з Італії назад до Америки, щоб зайнятися чимось по-справжньому важливим і серйозним. У результаті Том опиняється у пастці найнебезпечнішого світу, де панують обман, злочини, брехня та навіть вбивства. До такого Том не був готовий.

Режисер

«Ріплі» тепер входить до списку робіт оскароносного режисера Стівена Заілляна — американського режисера, сценариста та продюсера.

У доробку Стівена три фільми, які були номіновані на «Оскар»: «Пробудження», «Банди Нью-Йорка» та «Людина, яка змінила все». Однак володарем цієї престижної премії його зробила стрічка «Список Шиндлера», яка перемогла у номінації «Найкращий адаптований сценарій».

Раніше він працював лише над фільмами, а дана екранізація є першим серіалом за всю кар’єру режисера.

Акторський склад

Телесеріал має великий успіх не лише завдяки Стівену Заілляну, а й завдяки акторам, які виконали головні ролі.

Цього разу талановитим містером Ріплі став Ендрю Скотт — ірландський актор театру та кіно. Раніше ви могли його бачити у картинах «Врятувати рядового Раяна», «Леннон як він є» та телешоу «Шерлок» у ролі Джима Моріарті.

Дакота Феннінг — американська акторка та сестра не менш відомої Ель Феннінг. Популярність їй принесла серія фільмів про вампірів «Сутінки», а також стрічки «Крилаті істоти» та «Війна світів». У «Ріплі» вона зіграла письменницю та дівчину Діккі – Мардж.

Щодо Джона Флінна, виконавця ролі Діккі, то ключовим фільмом у його кар’єрі стала біографічна драма «Зоряний пил» про британського співака Девіда Боуї.

Том Ріплі

Головний герой є доволі цікавим, а поряд з тим небезпечним. На перший погляд, він звичайний чоловік з Америки, який нічим не вирізняється серед інших. Том насолоджується життям в Італії, відпочиває, проводить час зі своїм другом. Однак не все так просто.

Містер Ріплі — талановитий вбивця. Йому легко вдається надурити офіцерів поліції та вийти сухим із води. А головне — невинним.

Важко сказати, чи він психопат, чи жадає прокласти собі шлях до безтурботного життя, прибираючи людей, які можуть йому завадити. Другий варіант здається більш правдоподібним, але не варто забувати про його погляд. Те, як він дивиться на інших, спостерігає за всім довкола нього, можна порівняти з Ганнібалом Лектором із фільму «Мовчання ягнят».

Одним лише поглядом він навіює страх та створює почуття дискомфорту у глядача, що, у цьому випадку, є радше сильною стороною серіалу, аніж слабкою.

Візуал

Серіал «Ріплі» називають «Раєм для естетів» і не дарма. У цьому телешоу зображується Італія 60-х років, з її архітектурою, мистецтвом, природою та морем, що ідеально розкривають цю країну з вишуканої сторони.

Не варто забувати й про моду тих часів. Подивившись на все це, одразу хочеться зібрати речі та поїхати до Атрані — містечка, де розвиваються події.

Проте є різні думки з приводу кольорової гами серіалу, оскільки він чорно-білий. Багато хто вважає, що такий підхід зйомки є марною спробою Netflix відтворити вайб тогочасного кінематографа. Однак, подивившись серіал до кінця, думка одразу змінюється і важко уявити «Ріплі» у кольорі.

На додачу, значущу роль в шоу зіграв музичний супровід. Протягом 8 епізодів звучить італійська музика, яка надає їм своєрідних барв, хоча саме шоу є чорно-білим.

Контраст фільму та серіалу

У 1999 році відбувся реліз стрічки «Талановитий містер Ріплі», в якому зіграли Метт Деймон, Джуд Лоу, Гвінет Пелтроу та Кейт Бланшет. Якщо ж порівнювати екранізації 20 та 21 століття, то друга, на нашу думку, краща. Хоча фільм і здобув неабияку популярність та залишається актуальним і до сьогодні, серіал дає змогу глядачу зануритись в атмосферу Італії та проаналізувати Тома Ріплі.

Сюжетно кінокартина теж багато в чому поступається новинці, однак обидві роботи пробуджують велике бажання прочитати книгу про неймовірну пригоду головного героя.

Вердикт

На прикладі серіалу «Містер і місіс Сміт» ми побачили, що ремейки не завжди відповідають нашим очікуванням. Однак, «Ріплі» вдалось підкорити глядачів своєю естетикою, зйомкою та персонажами.

Варто пам’ятати, що це не те шоу, яке можна ввімкнути на фоні, оскільки для розуміння перебігу подій його варто дивитись без відволікаючих факторів. До того ж він надто гарний та цікавий, щоб паралельно займатись іншим справами. Потрібно просто сісти та отримувати задоволення від перегляду!