Рецензія на «Смак пристрасті»

Це ще один лауреат минулорічного Каннського фестивалю, де її творець, Чан Ань Хунг, був нагороджений призом за найкращу режисуру, та кандидат від Франції на «Оскар», який, на жаль, не отримав своєї номінації.

Картина покаже історію витонченого гурмана, Додена, та геніальної кухарки, Ежені. Вона дасть відчути смак не тільки тих вишуканих страв, що вони створюють разом, але й самого життя.

Режисер

Чан Ань Хунг — талановитий французький режисер та сценарист в'єтнамського походження. Знімаючи кіно вже понад 30 років, він перемагав на Венеційському кінофестивалі, отримував престижні призи на Каннському та екранізував роман Харукі Муракамі.

В'єтнамець, що живе у Франції майже 50 років — за цей час встиг відчути все культурне багатство цієї країни. Саме тому в новій картині поєднались два головні стовпи французького життя: пристрасть та їжа.

Сюжет

Сюжет частково базується на романі швейцарського письменника Марселя Руфа «Життя і пристрасть гурмана Додена Буффана». Події розгортаються у Франції в 1885 році.

Талановита кухарка Ежені ось уже 20 років живе і працює разом з відомим гурманом, Доденом. Щодня вони створюють вишукані шедеври кулінарії, насолоджуються красою природи та теплом своєї пристрасті. Але ця ідилічна атмосфера дає тріщину, коли здоров'я жінки починає раптово погіршуватись.

Акторський склад

Картина дуже локальна і камерна, тому акторський склад тут вражає не кількістю, а якістю. Дві головні ролі дістались харизматичному Бенуа Мажимелю та прекрасній Жульєт Бінош. Цікаво, що артисти свого часу були у відносинах і навіть мають спільну доньку.

Бенуа в першу чергу відомий своєю роботою у напруженій драмі Міхаеля Ханеке «Піаністка». А Жульєт, почавши свою кар'єру в стрічках Леоса Каракса, отримала всесвітню відомість завдяки таким фільмам, як: «Шоколад», «Англійський пацієнт» і трилогії «Три кольори».

Саундтрек

«Смак пристрасті» має прекрасний саундтрек, геніальність якого в його відсутності. Буквально. Аудіоряд картини створюється не музичними інструментами, а лише кухонним приладдям та самою природою.

Шкварчання м'яса на пательні, апетитний хрускіт тіста, що розрізається, кипіння бульйону та нестримні звуки задоволення тих, хто все це куштує. Атмосфера доповнюється ще й медитативним гомоном за вікном: співом пташок, шумом дерев та вечірнім цвірчанням цикад.

Візуал

Радіють тут не тільки вуха, але й очі, бо візуальний ряд вражає не менше за звук. Збір овочів на власному городі, процес їх приготування, коли ти майже відчуваєш на своєму обличчі той пар, що йде з каструлі. І звісно, фінальний вигляд страв — неймовірна насолода. Ще ніхто не показував кулінарію настільки естетично.

Окремої уваги заслуговує світло — воно тут виключно натуральне. Камін і лампи ледь освітлюють кімнати замку вночі, а вдень сонячне проміння пробивається через вікна, створюючи композиції, що нагадують картини Караваджо.

Смак і пристрасть

І, звісно ж, пристрасть — герої цілковито сповнені нею. Пристрасть до кулінарії, пристрасть один до одного, пристрасть до життя. Доден з однаковою ніжністю та любов'ю торкається як груші, вимоченої у білому вині, так і вигинів тіла своєї прекрасної коханої.

Вони разом насолоджуються неймовірною красою природи та вишуканими смаками страв. Готування їжі для них — це одночасно акт творіння й акт любові. Це те, що їх об'єднує, і те, заради чого вони живуть.

Вердикт

На противагу розкішному, але перенасиченому і незбалансованому обіду у принца, Доден хоче взяти одну з найпростіших страв, відому ще з середньовіччя та зробити з неї щось вишукане.

Цим же шляхом йде і Чан Ань Хунг — у світі високобюджетних блокбастерів, він з мінімалістичних компонентів створює прекрасну картину, що здатна вразити справжніх гурманів кіномистецтва. Картину, яка дає кожному глядачу можливість відчути той самий смак пристрасті, смак життя.