Рецензія на «Тихе місце: День перший»

За два дні до старту прокату в столичному кінотеатрі «Планета кіно» відбувся допрем'єрний показ, організований Paramount Pictures Ukraine. Ми також завітали на подію, отож сьогодні розповімо чи зміг приквел повторити успіх перших двох частин та як кіт Фродо став головною зіркою фільму.

Історія франшизи

Історія франшизи «Тихе місце» бере свій початок ще у 2016 році. Саме тоді дует сценаристів Скотта Бека та Брайана Вудса придумали історію про батьків, які намагаються виховувати дітей в постапокаліптичному світі, де будь-який звук може стати фатальним.

Вони хотіли, щоб головну роль виконала Емілі Блант, так сценарій і потрапив до її чоловіка Джона Красінські. Джон був настільки вражений, що захотів не лише зіграти головні ролі разом зі своєю дружиною, але й самому сісти у режисерське крісло. Так і народилась вже культова дилогія.

Сюжет

«День перший» є спін-оффом франшизи й одночасно її приквелом. Події відбуваються у день, коли на Землі вперше з'явилися ті сліпі, але дуже чутливі до звуків, інопланетні монстри, що тероризували героїв оригінальних фільмів.

У центрі сюжету смертельно хвора жінка Сем, її неймовірно харизматичний кіт Фродо та хлопець, на ім'я Ерік, який вирішив скласти їм компанію. Ми бачимо початок глобальної катастрофи, як люди намагались до неї адаптуватись, рятуючи свої життя, а також персональну драму протагоністки.

Творці

Джон Красінські, який був режисером перших двох картин, тут виступає лише співавтором сценарію та продюсером. З останнім пунктом йому вже звично допомагає Майкл Бей, великий поціновувач великих вибухів.

Спочатку режисерське крісло повинен був зайняти Джефф Ніколс, автор нещодавніх «Байкерів», але у нього зі студією виникли деякі творчі розбіжності, тому він покинув проєкт. В результаті вакантне місце зайняв Майкл Сарноскі, відомий завдяки фільму «Свиня» з Ніколасом Кейджем.

Акторський склад

Протагоністку зіграла Люпіта Ніонго, володарка премії «Оскар» за найкращу роль другого плану в картині «12 років рабства». Крім того, глядачі могли її бачити в пост-горорі Джордана Піла «Ми» та новій трилогії «Зоряних Війн».

Компанію їй склав Джозеф Квінн, відомий завдяки ролям на британському телебаченні та в американському серіалі «Дивні дива». Також варто відзначити епізодичну роль Джимона Гонсу, який вже з'являвся у другій стрічці франшизи. І, звісно ж, милого котика, що став ледь не головною зіркою фільму.

Саунд-дизайн

Ключовою особливістю фільму, як і франшизи в цілому, є звуковий дизайн. Найменший шурхіт тут відчувається чимось особливим, чимось небезпечним. Це відчуття настільки захоплює, що навіть коли в кінозалі хтось видає безневинний звук, хочеться застерегти його. Звукова система IMAX ідеально підходить для такого перегляду.

Розмови тут ховають за шумом дощу, а удари — за гуркотом грому. До того ж ми дізнаємось, що в інопланетних монстрах є все ж таки щось людяне — вони так само ненавидять шум генераторів.

Персональне і глобальне

Цікавим аспектом проєкт є певне протиставлення персональних і глобальних проблем. Чи є сенс намагатись врятувати себе в екстремальних умовах апокаліпсиса, якщо тобі все одно залишилось жити зовсім трохи? Чи може краще спробувати насолодитись останніми днями життя? Кульмінацією цієї думки стає потужна фінальна сцена.



«Чи любите ви піцу настільки сильно, як любить її головна героїня?» — ще одне екзистенційне питання, яке фільм ставить своїм глядачам.

Вердикт

«Тихе місце: День перший» можна назвати гідним та досить якісним спін-оффом популярної серії. Він розповідає цілком самостійну та завершену локальну історію, яка потім дбайливо вплітається у глобальний всесвіт франшизи.

Фільм є чудовим атракціоном, щоб полоскотати свої нерви, переживаючи за життя миленького котика, та отримати заряд адреналіну. Ба більше, автори навіть намагаються підіймати певні філософські питання, що далеко не завжди властиво подібним трилерам.