Режисерські «фішки» та стиль Йоргоса Лантімоса

Його попередня робота «Фаворитка» викликала справжній фурор у кінематографі, відкривши ім'я талановитого режисера широкому загалу, а нова стрічка «Бідолашні створіння» планує навіть перевершити успіх попередниці. Вихід фільму в український прокат став чудовим приводом проаналізувати творчість такого самобутнього автора.

Грецька химерна хвиля

Лантімос є засновником та одним з найяскравіших представників так званої «Грецької химерної хвилі». Цей напрям в національному кінематографі виник в результаті творчої рефлексії суспільних проблем та наслідків економічної кризи, що пережила країна на початку століття.

Картинам цієї хвилі властивий дещо песимістичний погляд, їх герої часто самотні, розчаровані та пригнічені. Це малобюджетні стрічки, які показують сувору реальність і засуджують авторитарні методи управління, що перегукуються з ідеями італійського неореалізму.

Оригінальні сценарії

Для більшості своїх проєктів Йоргос писав сценарії у співавторстві з Ефтімісом Філіппу, своїм другом та земляком. Роботи дуету вражають своєю неординарністю та екстравагантністю не тільки звичайних глядачів, а й професіоналів. Як результат призи за найкращий сценарій у Венеції та Каннах і номінація на «Оскар».

Повністю відрізана від зовнішнього світу тоталітарним батьком, сім'я, у стрічці «Ікла» чи дивна організація, яка дає шанс близьким ще раз побачитись з загиблою людиною в «Альпах» — тут можна очікувати будь-чого.

Дискомфорт

Фільми Лантімоса важко назвати «feel-good movies». Вони регулярно вибивають глядача із зони комфорту, створюють незатишну, незручну атмосферу. Режисер робить це заради того, щоб змусити людей думати над побаченим, щоб проблема, яка піднімається у фільмі, справді їх вразила.

Небезпека самообману, яким займаються герої «Альп», або важкі наслідки власних помилок, що наздоганяють в найнеочікуваніші моменти, у «Вбивстві священного оленя» — після перегляду картин завжди є що проаналізувати.

Містичний реалізм

У світовій культурі вже давно існує термін «магічний реалізм», що означає органічне поєднання побутового і фантастичного. Проте у творчості грецького автора він забарвлюється чимось драматичним, і навіть фатальним, тому тут більше підходить варіація «містичний реалізм».

Максимально правдиве і приземлене зображення тут регулярно межує з чимось непоясненим. Таємниче та трагічне прокляття у «Вбивстві священного оленя» чи загроза перетворення на іншу істоту у «Лобстері» — лише кілька з прикладів.

Сурогати людських відносин

Герої Лантімоса трохи невпевнені та недолугі. Вони мають проблеми з соціалізацією та постійно страждають від самотності. Їх спроби зрозуміти цей світ або створити хоча б ілюзію людських відносин рідко досягають успіху. Тема самотності та різноманітних сурогатів справжніх почуттів є дуже важливою для автора.

Це яскраво виражено в «Лобстері», де герої повинні знайти собі другу половинку за 45 днів інакше втратять людську подобу, чи у «Фаворитці», де двоє жінок змагаються за право грати роль найближчої подруги королеви.

Ізольованість та герметичність

Режисер часто знімає дуже герметичні картини. Події можуть відбуватись в одному конкретному місці, яке знаходиться на певній відстані від решти світу, а персонажі можуть бути обмеженими та навіть ізольованими різноманітними умовами та правилами.

Наприклад, майже усі події «Фаворитки» відбуваються у заміському королівському палаці, а члени родини в «Іклах» жодного разу не покидали свій будинок, більше того вони навіть не мають уявлення про те, як влаштований реальний світ.

Рекомендуємо переглянути наступні фільми Йоргоса Лантімоса:

• «Ікло» (2009)
• «Альпи»  (2011)
• «Лобстер» (2015)
• «Вбивство священного оленя» (2017)
• «Фаворитка» (2018)