Стиль та режисерські «фішки» Денні Вільньова

Денні Вільньов — канадський режисер, сценарист і продюсер. Багаторазовий лауреат найпрестижніших кінопремій та головний режисер останнього десятиліття за версією Голлівудської асоціації критиків.

Сиквел космічного епосу «Дюна» — є одним з найочікуваніших релізів року і вже зовсім скоро з'явиться на великих екранах. Аби краще підготуватись до цієї значної кіноподії, давайте разом пригадаємо його попередні роботи та спробуємо виокремити фундаментальні елементи, з яких складається авторський стиль цього безумовно видатного майстра.

Денні Вільньов — канадський режисер, сценарист і продюсер.

Арт-блокбастер

Однією з головних особливостей творчості Вільньова, особливо якщо мова йде про більш пізні роботи, є гармонійне поєднання блокбастерної видовищності з естетикою авторського кіно.

Арт-блокбастер

Це можна помітити навіть у цифрах: його фільми отримали 28 номінацій на Оскар (9 з яких принесли режисеру статуетки), але разом з тим зібрали більше мільярда доларів у світовому прокаті. Картини високо оцінюють як професійні критики, так і пересічні глядачі. У сучасному кінематографі подібним успіхом може похизуватись хіба що Крістофер Нолан.

Жанрове різномаїття

Фільмографія Денні надзвичайно різноманітна. На ранніх етапах творчості він любив експериментувати з жанрами: напівдокументальний «Політех», сімейно-військова драма «Пожежі», напружений детектив «Полонянки», сюрреалістичний трилер «Ворог» та кримінальний бойовик «Сікаріо».

Жанрове різномаїття

Але потім, здається, він знайшов свого фаворита — наукову фантастику. Першою пробою пера була медитативно-філософська картина «Прибуття», а вже далі з'явились більш епічні «Той, що біжить по лезу 2049» та, звісно ж, «Дюна».

Стримане споглядання

Не дивлячись на динамічні жанри, що обирає Вільньов, його стрічки завжди мають доволі спокійний темп. Камера любить вдивлятись в обличчя людей та відстежувати їх найдрібніші емоції. Вона подовгу статично затримується на пейзажах та інтер'єрах, які символічно відображають почуття та внутрішній стан героїв.

Стримане споглядання

Режисер майже ніколи не підтримує жодну зі сторін. Він стримано і дещо холоднокровно спостерігає за сюжетним конфліктом і тернистим шляхом, який проходить протагоніст.

Персонажі

Персонажі різних фільмів також мають багато спільного. Часто це люди, що опиняються у незвичних обставинах і змушені виходити за рамки своїх повноважень. Полу Атріду з «Дюни» належить стати месією та очолити галактичну революцію, а лінгвістка Луїз із «Прибуття» стає відповідальною за контакт з прибульцями.

Персонажі

Також вони регулярно знаходяться у пошуку. Хтось шукає викрадену дочку, як протагоніст «Полонянок», а хтось намагається знайти відповіді, як Адам зі стрічки «Ворог», коли несподівано бачить свого двійника.

Простір та масштаби

Важливими елементами візуальної кіномови Вільньова є простір та масштаб. Фірмовим кадром, за яким завжди можна впізнати картину Денні, є зняте на ширококутний об'єктив зображення пустого простору, в якому майже губиться самотній силует героя.

Простір та масштаби

Спорожнілі руїни «Пожеж» та безкраї пустелі «Дюни», величезні будівлі кіберпанківського міста у «Той, що біжить по лезу» та гігантський корабель із «Прибуття» — так режисер підкреслює відносність масштабів конкретної людини та світу, в якому вона живе.

Творча команда

Сильною стороною майже всіх проєктів канадського режисера можна назвати операторську роботу. Це й не дивно, адже три стрічки для нього знімав легендарний Роджер Дікінс, який має за плечима цілих 16 номінацій та 2 перемоги на «Оскарі», а «Дюна» принесла ту саму статуетку вже Грегу Фрейзеру.

Творча команда

Також важко не відзначити атмосферний саундтрек багатьох стрічок, який теж створювали видатні митці. Раніше постійним композитором був талановитий Йоганн Йоганнссон, а вже з «Того, що біжить по лезу» почалась співпраця з величним Гансом Циммером.